Пропаганда
Написана у 1928 році на хвилі успіху попередніх робіт автора «Пропаганда» принесла Бернейсу звання батька-засновника технологій зв'язку з громадськістю і досі вважається однією з фундаментальних книг за своєю тематикою. Спираючись на результати соціологічних досліджень і наводячи численні приклади з реального життя, Бернейс розповідає про те, як відбувається управління поведінкою мас і пояснює, чому пропаганда така важлива за будь-якого суспільного устрою, що потрібна для її успіху, як формуються потрібні думки, цінності та громадянські позиції. , зароджуються нові ідеї на суспільстві, і як впливає широкі верстви населення активно мислить меншість.
Формування громадської думки
Реклама – двигун торгівлі.
Але як переконати досвідченого споживача, що йому необхідно придбати товар, сходити на фільм, проголосувати за політика, витратитися на благодійну кампанію?
Ось тут і вступає у справу геніальна ідея піару, що асоціює для кожного представника тієї чи іншої соціальної групи певний товар, особистість чи послугу з не менш певною ідеєю чи комплексом ідей.
А ось як конкретно досягти успіху в цій складній сфері діяльності, розповідає у своїй книзі великий піарник Бернейс, який навчив, серед іншого, і багатіїв, і бідняків починати день з яєчні з беконом, а феміністок всього світу, на жаль, курити сигарети.
Громадська думка
Уолтер Ліппман (1889–1974) – американський письменник, журналіст, пропагандист та соціолог, один із творців сучасного американського лібералізму, дворазовий лауреат Пулітцерівської премії. Брав активну участь у передвиборчій кампанії американського президента Вудро Вільсона та у розробці "Чотирнадцяти пунктів" – американської програми післявоєнного розвитку світу. Під час Першої світової війни займався питаннями пропаганди і написав безліч листівок і статей, проте пізніше був усунений Вільсоном від роботи через ідеологічні розбіжності. Ідея Ліппмана про те, що пропаганда має служити не стільки справі перемоги, скільки закладання основ справедливого повоєнного світу, була оголошена неприйнятною.
У своїй роботі "Громадська думка" автор об'єднав філософський, психологічний, історичний, соціологічний та політологічний аналіз та ввів поняття псевдосередовища та стереотипу, які, на його погляд, ставлять під сумнів принципову можливість розвитку демократії. Свої викладки автор підкріплює численними прикладами, які вражають уяву сучасного читача невпинною актуальністю.
